Міміка відіграє важливу роль у спілкуванні. Іноді
складно зрозуміти, що відчуває дитина під час спілкування — радість,
незадоволення чи, можливо, байдужість. Спонукати дошкільників «оживлювати»
своє мовлення за допомогою міміки покликані мімічні ігри та вправи. Вони не
лише розвивають рухливість м'язів обличчя, а й сприяють розвитку і
вдосконаленню основних психічних процесів, зокрема уваги й пам'яті. Такі ігри
та вправи дуже прості, тому ви з легкістю можете виконувати їх із дітьми вдома.
Аби зацікавити дитину, запропонуйте їй пограти в
театр. Розкажіть про древніх акторів — мімів, які відтворювали дійсність на
сцені за допомогою міміки, поз і жестів.
Головне правило — посадіть дитину напроти дзеркала,
аби вона могла спостерігати за своїми рухами. Випробуйте разом з дитиною і свою
акторську майстерність.
Зробіть заготовки кружечків та разом з дитиною
розмалюйте їх, як око людини, незвичайної тварини, піратську пов'язку, ґудзик,
окуляр підзорної труби. Відтак прикріпіть на палички. Запропонуйте дитині перед
дзеркалом заплющувати одне око і прикладати до нього «маску».
Таку гру можна перетворити на оригінальну фотосесію.
Розкажіть дитині вірш Романа Скиби «Приємна зустріч».
Коли вимовляєте ім'я Бека, прижмурюйте очі, робіть хитре обличчя, коли кажете
«Бука», нахмурюйте брови, намагайтеся насупити лоба. Відтак запропонуйте
дитині показати, який вигляд мають персонажі вірша, та розкажіть його удвох.
(за віршем Бориса
Заходера)
Якось Бека натрапив на Буку...
Поставали, і жоден — ні звуку.
Бека думає: «Ну й перехожий!
З ним не
варто вітатися, схоже...
Підозрілого стрів же я типа!
І чого він все букою глипа?!».
Бука думає: «Теж мені з'ява!
І чого він скривився, роззява?
Як же я не помітив здалека:
Це якийсь найсправжнісінький Бека...».
Роман Скиба
З аркуша паперу виріжте кружечки діаметром 2-3 см. Це
— жучки. Розмалюйте їх разом із дитиною.
Посадіть паперового жука на ніс собі й дитині. Щоб
він тримався, можна змастити ніс кремом або змочити водою. Порухайте носом,
намагаючись «налякати» й скинути жука. Повторіть цю гру, посадивши Жужука на
ліву та праву щічки.
Під час гри розповідайте вірш:
Жук Жужука прилетів
Та мерщій на носик сів.
Лапками ніс лоскотав,
Куди далі, міркував.
Зробіть конверти, склавши кути паперового квадрата до
середини. Або просто складіть навпіл будь-який аркуш паперу. Разом з дитиною
намалюйте всередині конверта подарунок для ляльки, якщо граєте з дівчинкою,
або для робота (якщо з хлопчиком). Також зобразіть кілька «зайвих» подарунків.
Коли конвертів буде достатньо, покладіть їх у будь-яку коробку — поштову
скриньку. Дитина має по черзі діставати та відкривати конверти. Якщо подарунок
підходить для ляльки чи робота, то треба здивуватися, порадіти — підняти брови
та промовити: «Ах!» — або витягнути губи трубочкою: «Ух!». Якщо подарунок не
підходить, засмутитися, насупити брови й сказати: «Ох!».
Прочитайте дитині вірш:
Рибко, рибко, де ти є?
Ми тебе спіймаємо.
Черв'ячками пригостимо,
Разом всі пограємо.
Дитина рухає рукою — зображає, як пливе рибка. Відтак
втягує щоки й затискає губи. Виконайте таку праву 2-3 рази.
Відтак продовжіть: «Дві рибки зустрілися та граються.
А рибалки вже тут як тут. Закинули вони вудки з гачками і почали тягнути.
Тягнули, кректали — рибку не піймали». Разом з дитиною загніть вказівні пальці,
зачепіть цими «гачками» одне одного та потягніть на себе. Відпустіть та
повторіть вправу спочатку.
Перш ніж виконувати цю вправу, доберіть матеріал, який
ви будете здувати. Це можуть бути:
•
клаптики
паперових серветок — білі метелики;
•
вата —
пухнасті хмаринки;
•
манна
крупа — білий сніг або пісок;
•
дрібно
нарізані коктейльні трубочки чи легкі нитяні помпони — маленькі крижинки.
Покладіть те, що ви приготували, на долоньку,
піднесіть її по черзі до одного та другого кутиків рота та спробуйте дмухати,
наче легкий вітерець. Намагайтеся, щоб повітря виходило з кутиків губ.
Запропонуйте дитині повторити ваші дії. Якщо їй буде складно це зробити, допоможіть їй — підтримайте одну щічку.
Далі піднесіть долоньку до центра губ, скажіть, що
легкий вітерець перетворюється на сильний вітер — і дмухати треба інтенсивніше,
можна імітувати завивання вітру голосом. Запропонуйте дитині повторити.
Зверніть увагу, що такі вправи не можна робити, коли
дитина хворіє на респіраторні захворювання.
Вправа «Губки-пастки»
Запропонуйте дитині показати, які в неї сильні губки,
— зімкнути їх. Приготуйте смужки паперу. Дитина має тримати смужку губами
щонайсильніше, поки дорослий тягне за її кінець. Якщо на одному кінці смужки ви
намалюєте комашку чи персонажа з улюбленого мультфільму, то губки
перетворяться на пастку. І якщо дитина триматиме міцно, жодна комашка з такої
пастки не вилетить.
Пам'ятайте: навіть найцікавіша гра перетвориться на
нудну, якщо дорослий буде серйозним і беземоційним. Тож уявляйте себе дітьми,
грайте з дошкільниками залюбки й отримуйте емоційні бонуси від такого
спілкування.
Дар'я Кобякова
"Вихователь-методист дошкільного закладу" №5, 2017
Немає коментарів:
Дописати коментар