Диференційна діагностика форм і степенів афазії

Оральний та артикуляційний праксис
Афазія	Грубий степінь	Середній степінь	Легкий степінь
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Порушені і оральний і артикуляційний праксис. Хворі іноді справляються лише з імітацією простих оральних поз, а виконання їх згідно з інструкцією недоступне. Спостерігається пошук пози, який проявляється в хаотичних рухах язика і губ. Часто спостерігаються труднощі у вимові навіть голосних. Дещо полегшує роботу опора на візуальний артикуляційний образ фонеми.	Порушення орального і артикуляційного праксису. Окремі пози хворий може виконувати як за зразком, так і за усною інструкцією. Присутні помилки, пошуки пози. Хворі змішують близькі за артикуляцією звуки, не завжди справляються з відтворенням їх за акустичним зразком.	Спостерігаються незначні порушення орально-артикуляційного праксису, які проявляються перш за все в ускладнених умовах.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Оральний праксис порушений. Хворі справляються з відтворенням окремих поз, але відчувають труднощі при спробі переходу від однієї пози до іншої. Спостерігається застрягання на окремих елементах дії, пошуки поз. Те ж саме спостерігається і в артикуляційному праксисі. Ізольовані звуки хворі повторюють вільно, проте завдання відтворити серію звуків викликає істотний артикуляційний збій.	Є порушення орально-артикуляційного праксису. Переключення з пози на позу, з артикулеми на артикулему утруднене. Особливо в ускладнених умовах. У символічному праксисі можливі персеверації.	Відзначаються негрубі розлади у сфері орально-артикуляційного праксису, які проявляються в псевдоскандованості мовленя.
ДИНАМІЧА	Спостерігаються окремі персеверації, які носять глобальний характер. Хворий відчуває труднощі у переключенні з «ручних» проб на оральні, з оральних — на артикуляційні.	Розлади ті ж, але менш виражені. Частіше проявляються в ускладнених умовах.
Спонтанне мовлення
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Спонтанне усне мовлення практично відсутнє, є лише мовний «ембол», який замінює хворому вербальне мовлення при спробах спілкування з оточуючими. «Ембол» експресивно насичений, багато інтонований широким використанням жестів і міміки.	Спонтанне мовлення хворого бідне, складається з окремих слів. У окремих хворих можливе фразове мовлення, примітивне по логічній структурі. Є аграматизми «узгодження», труднощі вживання прийменників. Активний словник складається з високочастотних слів, які прості за звуковою структурою і належать до побутової тематики. Спонтанне висловлювання носить ситуативний характер. Вимовні труднощі проявляються у пошуках окремих артикулем, звукових спотворень і латеральних парафазіях. Абрис слова зберігається. Темп мовлення нормальний, інтонація адекватна змісту висловлювання. Іноді помилки в наголосі. Мовленнєва активність достатня, але комунікативне мовлення обмежене діалогом. Монологічне мовлення недоступне.	Спонтанне мовлення досить розгорнуте. Фраза різноманітна за логічною і синтаксичною структурою. Присутні окремі аграматизми. Словниковий запас багатий. Хворий в змозі дати словесний виклад якоїсь абстрактної події. Мовленнєва активність досить висока.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Спонтанне мовлення бідне. Складається в основному з добре усталених слів, в основному номінацій. Є значні вимовні труднощі, які проявляються в «застряганні» на окремих фрагментах слів. Слова «розірвані». Інтонація бідна і одноманітна. Мовленнєва активність середня.	Хворі в стані передати в загальних рисах свою думку. Фразове мовлення практично повністю відсутнє. Спостерігається аграматизм телеграфного стилю. Словник представлений іменниками і високочастотними дієсловами в неозначеній формі. У складних за звуковою структурою слова труднощі артикуляторних перемикань. Інтонація бідна, спостерігаються помилки в наголосі. У висловлюванні відсутня плавність, мова носить розірваний характер.	Спонтанне мовлення розгорнуте, одноманітні фрази по синтаксичній структурі. Відзначається велика кількість мовних штампів. Труднощі програмування. Спостерігаються окремі аграматизми. Словниковий склад різноманітний. Висловлювання не завжди ситуативне. Можливе монологічне мовлення на близькі хворому теми.
ДИНАМІЧНА	Спонтанне мовлення практично відсутнє, за винятком окремих усталених у колишній мовній практики мовних штампів розмовно-побутового характеру. Інтонація одноманітна. Мовленнєва активність низька. Спостерігаються ехолалії. Хворі постійно мають потребу в стимулюванні мовлення ззовні.	Спонтанне мовлення складається з коротких фраз, одноманітних за синтаксичною структурою. Спостерігається аграматизм «телеграфного стилю». Висловлювання бідні, одноманітні за інтонуванням. Словниковий склад без обмежень. Вимовних дефектів не спостерігається. Мовленнєва активність низька. Переважає діалогічне мовлення . Відзначаються ехолалії. Часто зустрічаються мовні штампи як розмовні, так і професійні.	Спонтанне висловлювання досить розгорнуте, але відрізняється бідністю логічних побудов і стереотипністю синтаксичної структури. Часто повторюються одні і ті ж звороти, усталені раніше. Недостатня інтонація. Мовленнєва активність нижче норми. Вимовні труднощі не виявляються.
СЕНСОРНА	Спонтанне мовлення змінене за типом «словесного салату»: велика кількість літеральних і вербальних парафазій, логорея, явища складового і смислового «зісковзування», численні аграматизми узгодження. В цілому мовлення хворих справляє враження потоку. У ньому переважають дієслова, вигуки та інші частини мови. Супроводжуються рясною адекватної мімікою і жестами. Самоконтроль відсутній.	Наявність літеральних і вербальних парафазій, елементи логореї. Зустрічаються аграматизми узгодження. Темп мовлення пришвидшений. Спостерігаються недоречні паузи посередині слів і між словами. Лексичний склад представлений різноманітними частинами мови, переважають дієслова, вигуки, сполучники, різні модально-оцінні слова. Зустрічаються мовні штампи і власні парафазії. Мовлення хворого має чудернацьке звучання. Загальний зміст висловлювання хворим вдається передати. Інтонація яскрава. Міміка і жести підкреслені. Вимовні труднощі відсутні.	Власне мовлення розгорнуте, різноманітне за лексичним складом та синтаксичною структурою. Відзначаються рідкісні літеральні та вербальні парафазії, які контролюються хворими. За рахунок повторюваності фрагментів висловлювання створюється враження схильності до логореї. Темп мовлення пришвидшений. Є помилки в наголосі. Виразна інтонація. Вимовні труднощі відсутні. Мовлення красномовне.
АКУСТИКО-МНЕСТИЧНА	Експресивне мовлення представлене короткими фразами, різноманітними за лексико-граматичною структурою. Спостерігаються часті вербальні парафазії і паузи, зумовлені труднощами знаходження потрібного слова. У довгих, складних за звуковим складом слова, є спотворення в послідовності звукоряду: перестановки, пропуски, антиціпації і слабкості акустичних слідів. Утруднене обговорювання малочастотних слів.	Експресивне мовлення розгорнуте, словниковий склад різноманітний, фразове мовлення представлене реченнями різної синтаксичної структури. Обмежене використання фраз з підрядними реченнями, прислівниками, дієприслівниковими зворотами. Труднощі підбору слів по амнестичному типу і в організації послідовності звуків у складних словах.
СЕМАНТИЧНА	Експресивне мовлення не змінена. Спостерігається обмеження складних логіко-граматичних зворотів мовлення. Рідкісне використання просторових прийменників і слів з просторовим значенням.
Мовленнєві аграматизми
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Мовні автоматизми відсутні, що свідчить про грубе порушення артикуляційного праксису. Можливі їхні окремі фрагменти, наприклад, пов'язаний або відображений рахунок, спів зі словами.	Мовні автоматизми зберігаються, а вимовні труднощі значно згладжені.	Мовні автоматизми повністю зберігаються. Артикуляційна апраксія на них не поширюється.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Спостерігається пов'язаний прямий і відображений рахунок. Зворотній рахунок недоступний. Спів зі словами.	Мовні автоматизми збережені.
ДИНАМІЧНА	Хворі легко справляються з усіма видами прямого автоматизованого мовлення. Зворотний рахунок, перерахування днів тижня, місяців у зворотному порядку супроводжується персевераціями, виснаженням уваги, зісковзуванням на прямий порядок перерахування.
Повторне мовлення
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Повторне мовлення відсутнє, за винятком здатності повторювати окремі голосні звуки. Можливе повторення губних приголосних з опорою на артикуляційний образ звуку і за акустичному зразком. Можливе відтворення абрисів окремих простих за звуковою структурою слів.	Повторне мовлення «випереджає» спонтанне: хворі повторюють окремі звуки, слова, прості фрази.	Повторна мова страждає незначно.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Хворий здатний до повторення окремих звуків, як з опорою на артикуляційний образ, так і на акустичний. Повторення складів утруднено. Відтворення слова не вдається. Повторне мовлення відтворюється легше спонтанного.	Повторне мовлення порушене не грубо. Хворі справляються з повторенням звуків, складів, слів і простих фраз. У складних фразах допускають аграматизми. Є артикуляційні труднощі у вимові слів. Хворі мають труднощі у передачі інтонації питання, вигуків.	Незначні вимовні труднощі при повторенні, які проявляються у відсутності плавних артикуляційних переходів у середині слова. Тенденція до поскладової вимови.
ДИНАМІЧНА	Повторне мовлення носить характер ехолалій. Присутні персеверації у вигляді «додаткової» мовної продукції за типом застрявання на попередніх фрагментах або за типом смислового зісковзування.	Повторне мовлення «випереджає» інші види мовленнєвої діяльності. Спостерігаються ехолалії і недостатнє осмислення. Штампи. Інтонація невиразна, емоційно однозначна.	Повторне мовлення збережене, за винятком наявності окремих ехолалій.
СЕНСОРНА	Повторне мовлення вкрай обмежене. Хворий повторює лише добре знайомі слова, допускаючи перекручування.	Заміни звуків на основі їх акустичної близькості. При повторенні складів хворий намагається їх осмислити. При повторенні фраз характерне збереження довжини речення, його синтаксичної структури при грубому порушенні лексичного складу слів.	Повторне мовлення відповідає рівню відновлення спонтанного. Спостерігаються літеральні і вербальні парафазії.
АКУСТИКО-МНЕСТИЧНА	При всіх ступенях не страждає. Спостерігаються помилки, пов'язані з труднощами утримання сприйнятого тексту. Слова і фрази виявляються забутими після введення паузи, запитання, рахунку.	Спостерігаються труднощі повторення розгорнутих мовних конструкцій, серій слів і фраз, зумовлені недостатнім обсягом утримання мовної інформації і слабкістю акустичних слідів.
Діалогічне мовлення
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Діалогічне мовлення відсутнє. Окремі хворі здатні дати відповідь «так» або «ні».	Діалогічне мовлення в більшості випадків доступне, але відповіді носять стереотипний характер. Спостерігається тенденція до використання слів, що містяться в питанні, для формулювання відповіді.	Діалогічне мовлення повністю збережене.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Підтримання діалогу недоступне.	Хворі здатні брати участь в ситуативному діалозі. При цьому спостерігаються часті ехолалії, пряме використання тексту запитання для відповіді, стереотипність, персеверації (застрягання на фрагментах попередніх відповідей). Труднощі переключення з одного фрагмента слова на інший. Ситуативний діалог.	Діалогічне мовлення збережене і наближене до норми. Спостерігається стереотипність формулювань, недостатня розгорнутість відповідей і специфічні вимовні труднощі.
ДИНАМІЧНА	Діалогічне мовлення практично відсутнє. Вони в змозі відповідати «так» або «ні». Використовують в якості відповідей окремі вигуки.	Можлива участь в діалозі. Відповіді стереотипні, переважають мовні штампи. Найбільш доступний ситуативний діалог.	Діалогічне мовлення в цілому збережене і наближене. Спостерігається стереотипність формулювань, недостатня розгорнутість питально-відповідальних форм.
СЕНСОРНА	Діалогічна мова вкрай обмежена через труднощі розуміння питання. Конкретні відомості у відповіді практично відсутні. Можливо вловити лише смислову спрямованість.	Діалогічна мова можлива, але відповіді не інформативні. Хворий не розуміє лаконічних за формою запитань.	Діалогічне мовлення практично не порушене, однак труднощі в розумінні складних по смисловій структурі питань зберігаються.
АКУСТИКО-МНЕСТИЧНА	Діалогічне мовлення порушене менше інших видів мовленнєвої діяльності, оскільки сприйняття мови при діалозі здійснюється порціями.
Називання
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Повністю відсутнє.	Можливо називання високочастотних слів. Найчастіше іменників і найбільш поширених дій, виражених дієсловами. Присутні труднощі, характерні для спонтанної мови.	Називання як функція не страждає.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Доступно відтворення окремих високочастотних номінацій, але називання серйозно перешкоджають персеверации.	Труднощі звукової організації слова досить значні. Відсутня здатність відтворювати слова на основі їх фонетичних мелодій. Складова структура порушена.	Називання в цілому збережено, але спостерігається словниковий дефіцит. Хворі рідко використовують малочастотные називання, уникають слів зі складною звуковою структурою.
ДИНАМІЧНА	Називання збережене.
СЕНСОРНА	Спроби називання супроводжуються численними спотвореннями звукової структури слова, вербальними парафазиями. Називання дій легше.	Хворі називають ужиткові предмети й поширені дії, допускаючи литеральные і вербальні спотворення.	Називання як функція не страждає.
АКУСТИКО-МНЕСТИЧНА	Спостерігаються труднощі називання предметів, імен власних і цифр.	Труднощі називання малочастотных слів. Складна звукова організація власних імен, чисел, дат.
Фраза за сюжетним малюнком
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Складання фраз за сюжетним малюнком недоступно.	Складання простої за синтаксичною конструкцією фрази доступно. В основному побутового змісту.	Хворі легко будують фрази за сюжетним малюнком.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Складання фраз за сюжетним малюнком практично недоступно. Хворі складають лише дуже прості за синтаксичною структурою фрази. Часто спостерігаються пропуски дій, рідше— предметів. Спостерігаються вимовні труднощі.	Хворі справляються з складанням фраз за сюжетним малюнком, але використовують прості граматичні моделі. Спостерігаються окремі аграматизми.
ДИНАМІЧНА	Хворі не в змозі скласти фразу за сюжетним малюнком.	Складання простої фрази за сюжетним малюнком можливе, однак спостерігаються труднощі мовленнєвого програмування на рівні глибинної структури фрази, тобто нездатність встановлювати суб'єктно-предикативні, суб'єктно-об'єктні відносини. А також на рівні поверхневого синтаксису: помилок у закінченнях, вживання прийменників.	Хворі справляються з конструюванням фрази за сюжетним малюнком.
СЕНСОРНА	Спроби зводяться до вимовляння окремих слів або словосполучень, не завжди пов'язаних за змістом і супроводжуються численними вигуками.	Хворі справляються із завданням, але сказати лаконічно не можуть.	Хворі здатні скласти фразу, але спостерігається «ускладнення» синтаксичної і лексичної структури.
АКУСТИКО-МНЕСТИЧНА	Можливості конструювання фрази за сюжетним малюнком відповідають усному мовленню.
Переказ текстів
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Переказ текстів неможливий	Хворі здатні переказати текст, але лише у формі відповідей на запитання або за детальним планом.	Переказ текстів можливий, спостерігаються труднощі в складанні складних за синтаксичною структурою фраз, зустрічаються окремі аграматизми.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Дефекти ті ж, що і у хворих з аферентною моторною афазією.		Переказ текстів супроводжується труднощами конструювання фрази. Елементи телеграфного стилю і артикуляційні застрягання.
ДИНАМІЧНА	Переказ текстів практично недоступний.	Переказ тексту у формі відповідей на запитання або за дуже докладним планом.	Спостерігаються труднощі в побудові складних фраз, зустрічаються аграматизми.
СЕНСОРНА	Переказ текстів недоступний.	Переказують текст, але допускають спотворення. Загальний зміст тексту передається. Відзначаються елементи логореї, химерність стилю викладу.
АКУСТИКО-МНЕСТИЧНА		Переказ текстів повністю доступний. За винятком розгорнутих і описових текстів.
Розуміння мовлення
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Хворі розуміють звернене до них мовлення. Частіше ситуативно-побутового характеру. Більш складні види мови не завжди доступні, особливо з логіко-граматичними зворотами. Спостерігається відчуження змісту слова при показі предметів, частин тіла, а також помилки у виконанні усних завдань. Хворі не в змозі розуміти мовлення по радіо, а також розгорнуте монологічне та діалогічне мовлення оточуючих.	Хворі розуміють звернене до них мовлення, справляються з показом предметів та частин тіла. Виконують усні інструкції. Однак розгорнуте монологічне мовлення оточуючих, мовлення по радіо не сприймають. Складні логіко-граматичні звороти не сприймають. Спостерігаються труднощі в осмисленні слів з переносним значенням. Фонематичний слух збережений.	Розуміння мовлення практично збережене.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Первинні розлади функції розуміння відсутні навіть при грубій степені. Спостерігаються труднощі в сприйнятті мовлення. Спостерігаються труднощі розуміння мовних конструкцій, в яких граматичні елементи несуть істотне смислове навантаження.
ДИНАМІЧНА	Хворі розуміють мовлення не повністю. Утруднене розуміння граматично складно побудованого мовлення. Спостерігаються явища «псевдовідчудження змісту слова» через труднощі включення в завдання.	Картина розладів розуміння мовлення практично та ж, але в більш легкій формі.
СЕНСОРНА	Розуміння мовлення вкрай обмежене. Хворі розуміють лише ситуативне мовлення. Спостерігається грубе відчуження змісту слова при показі частин тіла і предметів. Усні інструкції не виконуються або виконуються з грубими спотвореннями. При висловлюванні хворий спирається на міміку, інтонацію співрозмовника.	Хворі розуміють в цілому ситуативне мовлення, але розуміння більш складного позаситуативного мовлення утруднене. Спостерігаються помилки в осмисленні, відчуження змісту слова при показі предметів та частин тіла. Усні інструкції не виконуються або виконуються з частими помилками. На здатність розуміння мовлення впливає темп і виразність мовлення співрозмовника.	Хворі розуміють мову. Спостерігаються труднощі сприйняття розгорнутих текстів. Усні інструкції доступні.
АКУСТИКО-МНЕСТИЧНА	Розуміння коротких мовних конструкцій, як правило, доступне. При сприйнятті розгорнутих текстів спостерігаються помилки осмислення. Хворі починають хвилюватися, перепитувати, просять, щоб говорили повільніше. Показ предметів і частин тіла з одиничних назв доступний. При пред'явленні серій назв виникає відчуження змісту слова. Прості інструкції хворі виконують, багатоступеневі— ні.	Розуміння ситуативного, діалогічного, позаситуативного мовлення страждає незначно. Однак сприйняття розгорнутих текстів, особливо по радіо, дається важко. Утруднене виконання багатоступеневих інструкцій. При пред'явленні серії назв виникає відчуження змісту слова.
СЕМАНТИЧНА	Розуміння ситуативного та неситуативного мовлення доступно, якщо в ньому відсутні складні логіко-граматичні конструкції. Тексти, що містять логіко-граматичні побудови, розуміються хворими важко. Спостерігаються труднощі розуміння атрибутивних, зворотних, страждальних, просторових конструкцій, обумовлені імпресивним аграматизмом. Хворі не розуміють значення просторових прийменників, приставок зі значенням віддалення наближення, прийменників, що відображають просторові взаємовідношення об'єктів. У хворих спостерігаються первинні розлади функції рахунку.
Об’єм слухомовленнєвої пам’яті
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Визначити об’єм слухомовленнєвої пам’яті неможливо.	Обсяг слухомовленнєвої пам'яті через труднощі артикуляції, як правило, звужений.	Обсяг слухомовленнєвої пам'яті практично в нормі.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Клінічні прояви порушень слухомовленнєвої пам'яті ті ж, що і при аферентній моторної афазії.
ДИНАМІЧНА	Визначити об’єм слухомовленнєвої пам’яті неможливо.	Обсяг слухомовленнєвої пам'яті значно звужений, спостерігаються елементи «відволікання» уваги при сприйнятті мовних рядів.
СЕНСОРНА	Визначити об’єм слухомовленнєвої пам’яті неможливо.	Обсяг слухомовленнєвої пам'яті істотно обмежений.	Обсяг слухомовленнєвої пам'яті незначно обмежений.
Стан функції читання
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Читання відсутнє. Елементи глобального читання «про себе». Читання вголос відсутнє, навіть автоматизованих рядів. Букви вголос хворі не прочитують, але іноді правильно їх показують.	Читання присутнє, але супроводжується вимовними труднощами. Букви читаються і впізнаються.	Читання практично не порушене. Спостерігаються окремі помилки у складних за звуковою структурою словах, що відображають загальні порушення вимови.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Читання практично відсутнє. Спостерігається здатність до прочитування окремих букв. Прочитування складів з артикуляційними труднощами. Читання слів недоступне, т. к. є труднощі сприйняття серії графем. Разом з тим у хворих є можливості глобального читання.	Читання значною мірою збережене.
ДИНАМІЧНА	Доступно читання окремих літер в простих словах.	Читання як функція збережене, однак спостерігаються явища «застрягання» на окремих фрагментах тексту, пропуски слів і цілих словосполучень.
СЕНСОРНА	Читання в стані розпаду. Хворі не можуть прочитувати вголос і впізнавати окремі літери. Спостерігаються елементи глобального читання.	Читання вголос можливе. Хворі впізнають окремі букви і прочитують їх вголос.	Хворі читають фрази, іноді навіть тексти.
АКУСТИКО-МНЕСТИЧНА	Читання як функція не порушене. Розуміння прочитаного залежить від довжини тексту.
Стан функції письма
АФЕРЕНТНА МОТОРНА	Письмо як функція відсутнє. Хворі в стані написати своє прізвище. Може бути доступним списування за типом «рабського письмо» з труднощами самокорекції. Неможливе письмо під диктовку навіть тих букв, які впізнаються по назвам. Звуко-буквенний аналіз порушений грубим чином: хворі не в змозі визначити кількість букв у слові, вставити пропущену голосну літеру навіть у просте трибуквенне слово.	При спробі письма багаторазово повторюється кожен звук слова, оскільки хворі намагаються «прив'язати» до нього яке-небудь усталений слово, допускають велику кількість пропусків, літеральних параграфій. Звуко-буквенний аналіз порушений. Хворі плутають кількість букв у слові і їх називання.	Письмо порушено не грубо. Хворі в стані писати під диктовку прості тексти. Спотворення носять стандартний характер. Письмо «від себе» грубо порушене. Спроби письмової комунікації мають місце.
ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА	Дефекти письма якісно ті ж, що і при грубій степені аферентної моторної афазії.	Хворі допускають велике число літеральних парафазій, у вигляді персеверацій, як приголосних, так і голосних звуків.
ДИНАМІЧНА	Можливе написання окремих букв і простих слів. А так само списування. При письмі під диктовку більш складних слів і фраз хворі допускають ряд спотворень у вигляді пропусків і персевераторних «добавок» елементів тексту. Письмо «від себе» недоступне через зниження мовної активності.	Не виявлено грубих порушень в області звуко-буквенного аналізу. Письмо «від себе» обмежується стереотипними мовними конструкціями, що свідчать про мовленнєву аспонтанність не тільки в усному, але і в письмовому мовленні. Помилки персевераторного характеру і аграматизми узгодження.	Письмо як функція не страждає, але спостерігаються певні особливості: бідність формулювань, їх стереотипність, недостатня степінь розгорнутості як результат недостатньої мовленнєвої активності і труднощів програмування мовленнєвого висловлювання.
СЕНСОРНА	Письмо як функція відсутнє. Хворі можуть записати, пишуть зазвичай лише своє прізвище і найбільш високо усталені слова. Списування букв, складів і фраз супроводжується помилками. Самоконтроль і спроби корекції відсутні. Звуко-буквенний аналіз складу слова грубо порушений.	Грубі порушення письмового мовлення. Хворі списують слова, прості фрази. При письмі під диктовку спостерігаються літеральні і вербальні спотворення нестандартного типу. При звуко-буквенному аналізі слова допускаються грубі помилки у визначенні кількості і якості звуків.	Письмове мовлення без грубих спотворень. Є письмо як під диктовку, так і «від себе». Витіюватість формулювання думки носить на письмі більш виражений характер, ніж в усному мовленні.
АКУСТИКО-МНЕСТИЧНА	Функція письма «випереджає» усне мовлення. Звуко-буквенний аналіз первинно не страждає. У письмі під диктовку спостерігаються пропуски слів і вербальні парафазії.