Цей дзвінкий струмочок

Вчимося вимовляти звук [С]

   Дошкільнятам дуже часто не вдається правильно вимовляти свистячі звуки. Малюк спотворює їх або зовсім замінює іншими. 

     Часто в голосі мами чується справжній відчай: «Будь-ласка, зробіть щось! Дитина - чудо, але як тільки заговорить…» І дійсно, дитячий язичок зрадницьки висовується між зубчиками, звуки виходять шепелявими і хлюпаючими. Не дивно, що на свята у дитячому садку малюку дістаються лише мовчазні ролі… Дитина не винна. А батьки? Майже до трьох років вони спокійно відносились до «дружби» з соскою – «пустушкою». І ось результат: передній відкритий прикус (зуби не можуть зімкнутися, між передніми різцями лишається велика щілина), язик в’ялий, рихлий, майже усі звуки вимовляються міжзубно. Свистячі та шиплячі звуки постраждали найбільше, наявний так званий міжзубний стигматизм.

   Для свистячих звуків дуже важлива форма язика, а також його положення у ротовій порожнині. В нормі, коли малюк вимовляє [С] або [З] широкий язичок кінчиком впирається в основу передніх нижніх зубів. При цьому бокові краї язика притиснуті до верхніх корінних зубів. Виходить гірка, як у аквапарку. Але у дитини, яка довго смоктала соску язик плаский, жолобок посередині язика дуже невиразний, а саме він направляє струмінь видихуваного повітря в потрібну сторону. Нема жолобка і струмінь повітря хаотично розтікається у всі сторони. Окрім того, такий язик неспроможний впертися кінчиком в основу нижніх різців: втрачена його чутливість. Язичок постійно зісковзує, не знаходячи точки опору.

 Спробуйте, сидячи з малюком перед дзеркалом, «сконструювати» у ротику гірку (Відкрити ротик. Широким кінчиком язика впертися у нижні зуби). Добре, якщо вдасться, а ні – доведеться викликати на допомогу артикуляційну гімнастику і казкові історії. Наприклад про гномика-Язичка. На цей раз гномик буде виконувати роль альпініста. Нижні зуби – виступ скелі, на якому потрібно обов’язково втриматись. Навіть страшно подумати, що станеться, якщо альпініст втратить опору під ногами! Звичайно, контролювати точність рухів доведеться за допомогою дзеркала.

    Дитина буде дуже старатися: гномик – Язичок не повинен зірватися зі скелі! А щоб Язичок не намагався вискочити за зубки, навчимо дитину їх щільно зімкнути. Розкажіть малюку ось таку історію. «Жив - був струмочок. Дуже непосидючий і говіркий. Він вихлюпував цілий водоспад звуків. Тільки ось біда, звуки ці виходили не зовсім правильні, а якісь шепеляві і розбризкувалися у всі сторони. Оточуючі не могли зрозуміти, про що ж говорить струмочок. Щоб голос струмочка став чистим, довелося побудувати греблю. Для цього зімкнемо зубки. Ось так. Чудово!

   Посміхнемося. Струмочку залишимо маленьку щілинку між передніми зубками, щоб він витікав холодним, рівним потічком». А тепер подовжено вимовляйте звук [С], демонструючи дитині правильну артикуляцію. Нехай малюк підставить свою долоню до ротика і переконається, що струмінь повітря холодний і вузький. Потім попросіть дитину організувати свій «струмочок». Це вийде не відразу. Головне, щоб язичок не висовувався між зубками і не заважав вимовляти звук [С]. 

   Уже вкотре малюк пробує вимовити неслухняний звук і все безрезультатно? В такому випадку допоможе сірничок (без сірчаної головки) і продовження історії про говіркий струмочок. «Одного разу шлях струмочку загородила колода. (Помістіть сірник одним кінцем між різцями дитини і попросіть утримати в такому положенні. Язик знаходиться в положенні ротової порожнини і не висовується!) струмочку довелося дуже сильно постаратися, щоб прийняти перепону!» нехай малюк з притиском вимовить звук [С], спрямовуючи струмінь повітря точно на сірник. Він повинен вилетіти, як корок з пляшки. Описану вправу потрібно робити під строгим наглядом дорослого, щоб сірник випадково не попав у дихальні шляхи малюка!

 Згадаємо про друга гномика – Кошеня. Воно дуже любить гратися з котушками. Знаючи про це, Язичок часто сам перетворюється на котушечку. Знову візьміть у руки дзеркало. Кінчик язика, як і в попередній вправі, притиснемо до нижніх різців. Середня частина язика круто вигинається і стає широкою, посередині – жолобок. Котушечка викочується вперед і від’їзджає назад. І так декілька раз. Головне, щоб кінчик язика був надійно закріплений за зубами.

   Ці чотири вправи («Гірка», «Альпініст», «Струмочок» і «Котушка») потрібно виконувати, приблизно, протягом місяця. М’язи язика повинні укріпитися, а рухи стати точними, впевненими. Тепер нехай малюк разом з вами виконає «Пісеньку водички» (звук [С]), слухаючи ось такий вірш:

Є у дощика сестриця – 

Це веселая водиця.

С-с-с, - вона сміється

І струмком із крана ллється.